НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА





 Навчально-методичний посібник 
“Порадник для вчителя” 

NUS.ORG.UA

nus.org.ua

Як облаштувати “класну” кімнату для учня

ЯКОЮ МАЄ БУТИ КЛАСНА КІМНАТА
1. У класі має бути достатня кількість стільців та столів, щоб усім дітям було зручно сидіти.
2. Класна кімната має бути облаштована таким чином, щоб учитель міг одночасно бачити всіх учнів, які працюють у групах або всім класом.
3. Матеріали та дитячі роботи мають розміщуватися на рівні, зручному для дітей.
4. У класі має бути місце, де діти могли б зберігати особисті речі.
5. На стінах кімнати мають бути розміщені наочні матеріали, присвячені темам, які вивчаються.
6. Матеріали мають бути логічно згруповані й розміщені у відповідних місцях кімнати, а також підписані.
7. Меблі та обладнання в класі мають бути розташовані таким чином, щоб дітям були зручно і безпечно пересуватись.
8. Не повинно бути довгих прямих доріжок через увесь клас, де діти могли б бігати.
9. Облаштування кімнати має дозволяти працювати з усім класом одночасно, у невеликих групах та індивідуально.
10.  бути місце для ранкової зустрічі.
11. У класі має бути зручний м’який куточок для читання та спокійного обговорення. Там можна поставити канапу, м’які стільці, покласти подушки.
ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
1. Забезпечте спочатку невеликий вибір навчальних матеріалів.
 На початку навчального року слід пропонувати менший вибір навчальних матеріалів, щоб діти не були занадто розгублені чи надто збуджені.
 Діти краще навчаються користуватися новими навчальними матеріалами, коли матеріалів небагато.
 Коли предметів небагато, дітям легше зробити потрібний вибір, використати їх, а потім покласти їх на місце.
2. Вибір предметів та матеріалів.
 Навчальні матеріали повинні задовольняти потреби дітей різного рівня розвитку.
 Маленькі діти потребують простіших матеріалів, старшим же потрібні складніші та різноманітніші навчальні матеріали.
 Щоб задовольнити індивідуальні потреби дітей, матеріали повинні бути різноманітними.
3. Представлення нових навчальних матеріалів.
 Продемонструйте кожний предмет класу і скажіть його назву.
 Запропонуйте дітям висунути пропозиції щодо можливих шляхів використання предмету або матеріалу.
 Спільно з усім класом розробіть правила поводження з навчальними матеріалами.
 Надавайте дітям достатньо часу для різнобічного вивчення нових речей або матеріалів.
 Завжди надавайте учням час і можливість розповісти класу про те, як вони використовували нові речі та матеріали.
 Під час початкового знайомства з новими предметами та матеріалами обов’язково приділяйте увагу правильному поводженню з ними, упорядкуванню тощо.

На Урядовому порталі опубліковано повну версію Держстандарту початкової освіти, який Кабмін затвердив 21 лютого. 
Відповідно до документу, до ключових освітніх компетентностей належать:
1) вільне володіння державною мовою
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, оволодіння навичками міжкультурного спілкування
3) математична компетентність
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї
5) інноваційність
6) екологічна компетентність
7) інформаційно-комунікаційна компетентність
8) навчання впродовж життя
9) громадянські та соціальні компетентності
10) культурна компетентність
11) підприємливість та фінансова грамотність
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів визначено за такими освітніми галузями:
— мовно-літературна;
— математична;
— природнича;
— технологічна;
— інформатична;
— соціальна і здоров’язбережувальна;
— громадянська та історична;
— мистецька;
— фізкультурна.

Міносвіти опублікувало календар підвищення кваліфікації вчителів.

З 1 лютого 2018 року та до кінця травня 2018 року — підготовка дистанційного курсу на порталі EdEra (вчителям, що братимуть перший клас у 2018 році, бажано пройти цей курс до кінця травня чи середини червня 2018 року)
З 15 лютого до 6 березня 2018 року — на базі Інститутів післядипломної педагогічної освіти проходитиме перша настановча сесія для вчителів (дводенна)
У березні-квітні 2018 року — педагоги пройдуть другу очну сесію (3 дні)
У травні-червні 2018 року — заплановано проведення фінальної та найдовшої третьої очної сесії для вчителів (5 днів)                                                                                             
                                                                                                                                              
Перша настановча сесія для вчителів
На базі Підволочиської ЗОШ І- ІІІ ст. розпочато навчання вчителів майбутніх 1-х класів НУШ. Навчання проходило творчо, весело,креативно,плідно.Вчителі готові до змін та працювати по-новому.
1 ДЕНЬ
 

 


 

 

 

 


 
Тренінг вчителів майбутніх 1-х класів.
День 2.
 


 


 


 

 





Уряд затвердив новий Стандарт початкової освіти: Що це означає

У середу, 21 лютого, Кабінет міністрів затвердив новий Стандарт початкової освіти. Саме за ним уже наступного навчального року навчатимуться усі перші класи. Робота над цим документом тривала близько року – за цей час його кілька разів переписали, змінили структуру і знов переписали. Та головне лишилося незмінним – компетентнісне навчання і орієнтація на результат.
[Повний текст Стандарту з’явиться у відкритому доступі приблизно за тиждень – це звичайна практика для ухвалених Кабміном документів. У розпорядженні редакції є фіналізована МОН версія, яка, за нашою інформацією, не отримала суттєвих змін під час узгодження в Кабміні].
Державний стандарт початкової освіти – це базовий документ, який визначає основні засади й підходи до навчання в початковій школі, а також вимоги до обов’язкових компетентностей та результатів навчання здобувача освіти і загальний обсяг навчального навантаження.
У загальній частині документу написано, що він “є першою частиною Державних стандартів повної загальної середньої освіти, які охоплюють усі три її рівні”. За словами одного з авторів Стандарту Романа Шияна, це забезпечить послідовність під час створення наступних стандартів, і тоді між трьома рівнями освіти не буде розриву.
Після затвердження Стандарту початкової освіти МОН має затвердити Типові навчальні програми. Вже відбулося громадське обговорення двох проектів цієї програми – тож можна очікувати, що затвердження із врахуванням пропозицій і зауважень відбудеться найближчим часом.
У 2018/2019 навчальному році школам запропонують навчати учнів за Типовими навчальними програмами або ж розробити свої на основі типових. У цьому випадку програму зможе затвердити Педрада. Водночас закон “Про освіту” дає педагогам можливість розробляти й унікакальні навчальні програми – виключно на основі Стандарту. Щоправда для цього доведеться затвердити таку програму в Державній службі якості освіти – процедура затвердження зараз розробляється.

Чим особливий цей Стандарт

Головна ідея Нової української школи і нового Стандарту зокрема – навчання, побудоване на компетентностях. Закон “Про освіту” дає таке визначення компетентності: “динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність”. Простими словами це – здатність використовувати знання і навички у своєму житті.
У цьому Стандарті передбачені ті ж самі компетентності, що й у законі:
  • вільне володіння державною мовою;
  • здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
  • математична компетентність;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
  • інноваційність;
  • екологічна компетентність;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність;
  • навчання впродовж життя;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
  • культурна компетентність;
  • підприємливість та фінансова грамотність.
Проте за словами Романа Шияна, у ньому показано, “як ці ключові компетентності можуть бути реалізовані на рівні початкової школи”.
Наприклад, про підприємливість і фінансову грамотність у Стандарті написано таке: “У початковій школі розвиток цієї групи компетентностей виявляється через ініціативність здобувачів, їхню готовність брати відповідальності за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці. Учні готові втілювати в життя ініційовані ними ідеї, приймати власні рішення”.

Як читати новий Стандарт

Стандарт поділено на 9 освітніх галузей: Мовно-літературна (українська мова та література; мови та літератури відповідних корінних народів та національних меншин, іншомовна освіта), Математична, Природнича, Технологічна, Інформатична, Соціальна і здоров’язбережна, Громадянська та історична, Мистецька і Фізкультурна.
У тексті зазначається: “Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей”. За словами Романа Шияна, це одна із найважливіших тез, що є в Стандарті, адже дозволяє розвивати одну й ту ж компетентність наскрізно через усі освітні галузі.
Для кожної освітньої галузі визначено мету, загальні результати галузі (у попередній версії, станом на серпень 2017 року, це називалося загальними цілями) і обов’язкові результати здобувачів початкової освіти (називалося загальними очікуваними результатами). Конкретні очікувальні результати (тепер очікувані результати навчання), що були представлені в минулій версії тексту, зі Стандарту вилучили та опустили їх на рівень Типових освітніх програм.
Мета – це загальний напрям розвитку, за яким має рухатись учень. Наприклад, мета для іншомовної освіти звучить так: “формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей й задоволення різних життєвих потреб здобувача”.
Загальні результати – підпорядковані меті недеталізовані результати, яких має досягти учень у певний період навчання.
Ось такими вони є для іншомовної освіти:
1) взаємодіє з іншими усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;
2) аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її; сприймає художній текст як засіб збагачення естетичного та емоційно-чуттєвого досвіду;
3) висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими письмово та в режимі онлайн, дотримується норм літературної мови;
4) досліджує індивідуальне мовлення – своє та інших, використовує це для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.
Кожен з цих загальних результатів можна розкласти на підрезультати – і це будуть обов’язкові результати навчання. У Стандарті пропонується навчання за циклами (1-2 і 3-4 класи), а отже і формування обов’язкових результатів теж відбувається за циклами.
Наприклад, для першого загального результату на кінцець першого циклу (2 клас) вони такі:
1. Сприймає усну інформацію; перепитує, виявляючи увагу; доречно реагує.
2. Відтворює основний зміст усного повідомлення відповідно до мети; на основі почутого малює/добирає ілюстрації; передає інформацію графічно.
3. Виокремлює цікаву для себе інформацію; передає її іншим.
4. Розпізнає ключові слова і фрази в усному повідомленні, виділяє їх голосом у власному мовленні; пояснює, чому зацікавила інформація; з допомогою вчителя/вчительки виявляє очевидні ідеї у простих текстах, медіатекстах.
5. Висловлює думки щодо усного повідомлення, простого тексту, медіатексту; намагається пояснити свої вподобання; звертається до дорослих за підтвердженням правдивості інформації.
6. Висловлює власні погляди на предмет обговорення; намагається зробити так, щоб висловлення було зрозуміле і цікаве для інших; правильно вимовляє і наголошує загальновживані слова у своєму висловленні.
7. Розпізнає емоції своїх співрозмовників, використовує відомі словесні і несловесні засоби для передавання емоцій та настрою; розпізнає образні вислови і пояснює, що вони допомагають уявити; створює прості медіапродукти.
8. Розповідає про власні відчуття та емоції від прослуханого/побаченого; ввічливо спілкується.
Передбачається, що вчитель, плануючи урок, підбиратиме навчальну діяльність таким чином, аби вона допомагала досягати один або одразу кілька обов’язкових результатів. Усі ж результати всіх освітніх галузей формуватимуть 11 ключових компетентностей.

Що ще важливо знати про Стандарт

У цьому документі міститься Базовий навчальний план – тобто кількість годин, відведена на вивчення тої чи іншої освітньої галузі в кожному класі початкової школи. У Стандарті є чотири Базових навчальних плани – для шкіл з українською мовою викладання, шкіл з навчанням мовою відповідного корінного народу або мовою національної меншини і відповідні навчальні плани для спеціальних закладів освіти чи груп.
У випадку Базового навчального плану для шкіл навчанням мовою відповідного корінного народу або мовою національної меншини – на 70 годин збільшено кількість годин мовно-літературної галузі, аби учні мали можливість вивчати свою рідну мову. Це частково зроблено за рахунок Природничої, Соціальної і здоров’язбережувальної, Громадянської та історичної і Технологічної освітніх галузей, оскільки граничне навантаження на учнів не має перевищити 20 годин на тиждень і 700 на рік.
Якщо в минулій версії Стандарту запроваджувалася інтеграція предметів, то в цій версії цієї однозначності немає. Повна або часткова нтеграція різних навчальних галузей виділена лише як бажана можливість. Варіанти ж інтеграції винесено на рівень освітніх програм.
Також у Стандарт закладено новий принцип оцінювання. У документі зазначено: “особливості здобувача/здобувачки можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня”. Цією фразою підсилюється поняття “індивідуальна освітня траєкторія”, введене законом “Про освіту”.
Зокрема, у Стандарті зазначено, що обов’язкові резульатати навчання і компетентності мають використовуватись для:
  • організації постійного спостереження за навчальним поступом здобувача/здобувачки;
  • обговорення навчального поступу здобувача/здобувачки під час учительських зібрань для координування спільної роботи;
  • підсумкового, поточного, зокрема й формувального, оцінювання;
  • підсумкового та поточного оцінювання.
Формувальне оцінювання – це “відстеження особистісного розвитку здобувача/здобувачки та хід набуття нею навчального досвіду і зазначених компетентностей”. Тобто оцінювати мають поступ дитини, а не її відповідність певному ідеалу (тобто точкою видліку мають бути саме результати кожної окремої дитини).
У 1-2 класах передбачаєтсья виключно такий вид оцінювання, а в 3-4 класах до нього додається підсумкове і поточне.
У минулій версії Стандарту в загальній частині описувались принципи, на яких базується початкова освіта: цінність дитинства, радість від пізнання нового, принципи здоров’я та безпеки. За словами Романа Шияна, ці принципи вилучили, оскільки деякі співатори Стандарту вирішили, що ними буде неможливо користуватися і їх потрібно додатково інструменталізовувати. Тим не менше, ці принципи “зашиті” в тілі документу – наприклад, в обов’язкових результатах навчання.
Окрім того, Роман Шиян зазначає: “Ми намагалися побудувати Стандарт так, щоб усе починалося від зацікавленості дитини. Щоб вона починала досліджувати те, що її зацікавило, щоб брала в руки книжку, яка її зацікавила, і від того розбудовувати культуру дослідження чи читання”.




УРЯД ПРИЙНЯВ ДЕРЖСТАНДАРТ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ, ЩО ВИЗНАЧАЄ, ЧОМУ НАВЧАТИМУТЬ ДІТЕЙ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ З 1 ВЕРЕСНЯ 2018 РОКУ

Затверджено Державний стандарт початкової освіти, за яким навчатимуться першокласники з 1 вересня 2018 року. Відповідне рішення було прийнято на засіданні КМУ сьогодні, 21 лютого 2018 року.
«Саме в цьому документі закладено ключові елементи – вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти – що визначають зміст освіти в початковій школі. Саме тут закладено, що саме дитина має знати, вміти, розуміти після завершення чотирьох перших класів», –  розповіла Лілія Гриневич.
Вона пояснила, що робота над стандартом тривала 2 роки. При цьому було використано досвід 7 країн – Фінляндії, Сінгапуру, Ірландії, Шотландії, Франції, Канади та Польщі.
«Водночас ми ґрунтуватися на кращих практиках української школи», – додала Міністр.
У стандарті визначено загальні та обов‘язкові результати навчання за 9 галузями:
  1. мовно-літературною
  2. математичною
  3. природничою
  4. технологічною
  5. інформатичною
  6. соціальною і здоров’язбережувальною
  7. фізкультурною
  8. громадянською та історичною
  9. мистецькою
Обов‘язкові результати показують, що дитина має вміти, знати, розуміти після кожного з 2 циклів навчання в початковій школі. Тобто після 2-го та 4-го класу. Світовий досвід свідчить, що дитина в ранньому віці розвивається стрибкоподібно, з огляду на це й передбачено окремі вимоги саме після таких циклів навчання. Адже дитина під час навчання на першому циклі початкової школи та другому має різні особливості розвиту, сприйняття інформації тощо.
Щоб показати різницю між загальними та обов‘язковими результатами навчання, Лілія Гриневич продемонструвала закладені в стандарт положення, що мають розвивати академічну доброчесність у дітей.
«Зараз ми нарікаємо на проблеми з академічною доброчесністю у вищій освіті. Однак, якщо ми не закладатимемо основи поваги до інтелектуальної власності в школі, вирішити це питання у вищій освіті не вдасться. Якщо ми пропагуємо в школі сприйняття списування як допомоги, а не крадіжки, ми не можемо очікувати інших результатів. Тому погляньте, в цьому стандарті закладено загальний результат навчання «Дотримується норм правової взаємодії». В обов‘язкових результатах навчання це розшивається у конкретніші вимоги. Так, після 2-го класу дитина має «визначати авторство власних робіт. Виявляти повагу до авторства інших осіб». А після 4-го класу дитина має вміти дотримуватися елементарних правил використання власних і чужих творів», –  повідомила Лілія Гриневич.
Вона пояснила, що докладніше реалізація обов‘язкових результатів навчання буде виписана в типовій навчальній програмі.
Наприклад, обов‘язковий результат навчання «Здійснює обчислення зручним для себе способом у навчальних ситуаціях, зокрема під час гри» виражатиметься у наступних очікуваних результатах:
  •  оперує числами в межах 100, розв’язуючи різні життєві проблеми (шукає номер квартири (будинку), місця в кіно-театрі, у вагоні потяга, автобусі, літаку, номер кабінету в різних установах, номер телефону тощо);
  •  обчислює суму (додає), різницю (віднімає), добуток (множить), частку (ділить зручним для себе способом у межах 100, зокрема й користуючись предметами або засобами, які їх замінюють);
  •  знаходить значення математичних виразів;
  •  обчислює значення виразів зі змінною;
  •  застосовує різні способи виконання арифметичних дій із числами (додавання, віднімання, множення, ділення) під час розв’язування завдань та конкретних життєвих проблем, описаних у математичних задачах.
Окремо Міністр зауважила, що разом із стандартом приймаються 4 базові навчальні плани. Зокрема, в них закладено збільшення обсягу вивчення української мови в школах національних меншин.
«Також дуже важливо розуміти послідовність запровадження державних стандартів. За Державним стандартом початкової освіти першокласники почнуть навчатись з 1 вересня 2018 року. Стандарт базової школи має стартувати з 1 вересня 2022 року, а стандарт старшої школи – з 1 вересня 2027 року», –  нагадала Міністр.
Вона також підкреслила, що ця реформа освіти якісно відрізняється від попередніх спроб реформування тим, що держава закладає реальні передумови змін.
Також вперше реформа підтримана значним фінансовим ресурсом для старту: передбачено 998,7 млн на забезпечення учнів початкових класів навчальними засобами та мобільними меблями, 163,818 млн – на придбання техніки для початкової школи, 386,5 млн – на підвищення кваліфікації вчителів, 48,349 млн – на навчально-методичну літературу для початкових класів та 272,382 млн грн – на підручники для 1-го класу. Разом це становить 1 млрд 869 млн 812 тис гривень.
«Усі гроші на матеріально технічне забезпечення підуть на місця. І на цьому етапі дуже важливо, щоб була продуктивна співпраця та партнерство між органами місцевого самоврядування та МОН. Ми зі свого боку дамо рекомендації щодо обладнання – якими характеристикам воно має володіти, які функції виконувати. Адже ми не можемо дозволити, щоб такі значні державні кошти використовувались на закупівлю старого обладнання, яке в деяких виробників стоїть на складі, і вони просто зацікавлені його збути», – підкреслила Лілія Гриневич.
Необхідна передумова змін – підвищення соціального статусу вчителя. Торік Уряд підняв заробітну плату педагогам на 50%. Вперше за дуже великий проміжок часу було піднято заробітну плату вчителям на 2 розряди вгору тарифною сіткою. Цього року також відбулося підвищення зарплати на 25%.
Вона також нагадала, що прийнятий урядом Держстандарт протягом цього навчального року пілотується в 100 школах України. Це допомогло врахувати окремі зауваження вчителів-практиків.


















Нова українська школа: порадник для 

вчителя



З першого вересня 2017 року 100 пілотних шкіл в Україні розпочали працювати за проектом нового Державного стандарту початкової загальної освіти, що забезпечує реалізацію Концепції Нової української школи.
У липні 2017 року учителі перших класів цих шкіл пройшли навчання під час тренінгів, які проводилися викладачами обласних Інститутів післядипломної освіти, підготовлених у рамках тренінгу для тренерів.
Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: порадник для вчителя» є свого роду продовженням навчальних тем, які опрацьовувались під час літніх тренінгів.
У Пораднику подано матеріал про Державний стандарт загальної початкової освіти, розкрито його концептуальні засади, охарактеризовано чинники забезпечення якості навчального процесу, прокоментовано структурні компоненти формули успіху Нової школи.
Посібник містить практичні завдання для вчителів, які допоможуть їм підготувати освітнє середовище, забезпечити різні форми інтегрованого навчання, залучати до педагогічної взаємодії родини дітей, інших партнерів, оцінити власну практику в контексті освітніх новацій, здійснювати моніторинг розвитку учнів.
Методичні настанови, алгоритми занять, інших видів діяльності конкретизовано зразками, які подано в Додатках: форма самооцінки вчителя, форма спостереження за навчальним середовищем, форма спостереження за розвитком дитини.
Практичний матеріал, за задумом упорядників, надасть перспективу його використання в умовах змін, забезпечить надійне підґрунтя для авторських пошуків, набуття власного досвіду в широкій і різноманітній практиці.

Нова Концепція початкової освіти 

як флагман 

планового реформування освіти 

у 2018 році

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)